Деякі вразливі автори в паніці. Вони бояться, що нейромережі можуть їх повністю замінити на ниві письменництва. Чи варто їм цього побоюватися? Я взяв на себе сміливість звернутися з цим питанням до однієї з нейромереж. Ось відповідь:

Нейронні мережі – це високотехнологічні інструменти, що можуть допомогти авторам у різних галузях, як-от створення контенту, коректура та поліпшення стилю письма. Однак вони не можуть повністю замінити авторів-людей.

Нейронні мережі запрограмовані на вивчення закономірностей з великих масивів даних, і їхні результати засновані на даних, на яких вони навчалися. Вони можуть створювати зв'язний і граматично правильний текст, але їм не вистачає творчості, емоцій і досвіду, які роблять людський твір унікальним і цінним.

«Людські» автори мають здатність критично мислити, враховуючи свої власні унікальні перспективи та досвід, а також спілкуватися з читачами на емоційному рівні. Вони також можуть адаптуватися до нових ситуацій і реагувати на зворотний зв'язок так, як це не можуть зробити нейронні мережі.

Тому авторам не варто панікувати з приводу того, що нейронні мережі можуть повністю замінити їх. Натомість їм слід зосередитися на використанні інструментів ШІ як способу поліпшити свої письменницькі здібності та підвищити продуктивність. ШІ може допомогти авторам генерувати ідеї, виявляти помилки і навіть пропонувати поліпшення, але кінцевий продукт все одно в кінцевому підсумку залишається справою рук людини.

Загалом відповідь мене цілком задовольнила, але я вирішив дещо звузити питання і поцікавився щодо створення художніх творів. Всеж таки бути автором тексту, копірайтером – це одне, а, наприклад, іменуватися письменником – зовсім інше. На запитання, як справи у нейромереж із художнім словом, мені була відповідь:

Так, нейронна мережа може написати художній твір. Нейронні мережі - це потужні інструменти, які можуть навчитися генерувати текст на основі великих масивів даних наявної літератури. Цей процес називається генерацією природної мови (NLG). Існує кілька прикладів того, як нейронні мережі генерували художні твори, такі як «Борода поліцейського наполовину зрослася» і «1 дорога». Ці твори були створені за допомогою рекурентних нейронних мереж (РНМ), навчених на великих масивах даних наявної літератури.

Однак важливо зазначити, що хоча нейронна мережа може генерувати текст, схожий на людський, вона не володіє тим самим рівнем креативності, навмисності та розуміння людського досвіду, що й письменник. Нейронні мережі все ще обмежені даними, на яких вони навчаються, і алгоритмами, використовуваними для створення тексту.

Тому, хоча нейронні мережі можуть створювати цікаві та унікальні твори, їм може бракувати глибини та нюансів, характерних для літератури, написаної людиною.

Гадаю, все сказане можна віднести і до авторів образотворчого контенту – художників та дизайнерів.

Не хвилюйтеся. Ще зарано.

Игорь Князев