Нинішня війна між Росією та Україною не перша та не єдина в історії взаємин двох сусідніх народів.
Запорізький автор Сергій Алимович Сухий у своїй книзі «Історія воєн між Україною (Київською Руссю) та Росією (Московією)» ретельно досліджує тему війни Росії та України, починаючи з XII століття до наших днів.
Громадянам України час знати свою справжню історію, а не ту, де всі події розглядаються з погляду Москви.
Для істориків, викладачів шкіл та вишів, студентів, учнів, для всіх, хто цікавиться історією України.
Глава 1. Перша війна Володимиро-Суздальського князівства проти Київської Русі
Глава 2. Війни за «Київський спадок»
Глава 3. Українські козаки у війнах Смутного часу
Глава 4. Мишоловка для Богдана чи війни періоду Української національно-визвольної революції
Глава 5. Під владою «Антихриста» або спроба вирватися з «братських» обіймів
Глава 6. Війна більшовицької Росії проти України на початку XX ст.
Історія українсько-російських війн, як і війн з іншими сусідніми державами, показує, що основними причинами невдач та неодноразової втрати незалежності України були міжусобиці в українському суспільстві, особливо серед правлячої еліти.
Різні погляди на шляху розвитку держави, відсутність загальнонаціональної ідеї, різна зовнішньополітична орієнтація, корупція, байдужість населення до загальнодержавних проблем за принципом «моя хата з краю», використання іноземних «союзників» для досягнення особистої влади (навіть ціною втрати незалежності), невгамовна жага до наживи та влади все.
На жаль, уроки історії нічого нас не навчили. У XXI столітті відбуваються самі помилки, які призводили до втрати незалежності XVII в. і на початку XX століття, хоча загрози та виклики для України залишаються тими самими. У головах московських політиків (та й деяких вітчизняних діячів) збереглося імперське мислення, ідеї «збирання земель», відтворення «єдиного та непорушного Союзу» слов'янських народів (цікаво, а куди подіти близько 100 неслов'янських народів Росії та понад 10 в Україні).
Наші північні сусіди, використовуючи досвід московських царів, шукають (і знаходять) в Україні діячів, які готові розколоти Україну на дві частини, як це було у XVII столітті, щоб легше було прибрати її до рук. З'їзд у Сєвєродонецьку (2004 р.) — яскраве тому підтвердження. Події навколо острова Тузла (2003 р.), щорічний «газовий» шантаж, інформаційна війна і військова присутність іноземних військ у Криму, що триває, не дозволяють сподіватися на спокійне існування Української Держави в найближчі десятиліття.
Тільки патріотизм, віра у свої сили та свою Державу дають надію на успішну побудову європейської, демократичної України, де всі громадяни, незалежно від національності, почуватимуться комфортно, по-європейському.
Рік видання 2010. - 108 с. Тверда обкладинка.